Що таке нервова анорексія?

Нервова анорексія - це розлад харчової поведінки, основні характеристики якого : відмова від їжі, часткова або повна, патологічна зациклічність на образі власного тіла, його вазі формі, уявному або реальному недосконаленні. Найчастіше проявом розладу вважається різне зниження ваги, але не завжди , анорексія дорівнює худорлявості. Існують певні стадії даного розладу, про які необхідно знати щоб своєчасно звернутися та отримати необхідну допомогу фахівців. Нижче приведений перелік згідно тяжкості:

Дисморфофобічна

На даній стадії у людини зʼявляються прояви незадоволенням образу власного тіла, ваги та форми чи окремої її частини (щоки, стегна тощо). Людина може надмірно часу приділяти своєму зображені у дзеркалі, концентруючись виключно на недоліках або може уникати свого зображення у дзеркалі, оскільки не приємно дивитися на себе. Людина засмучена цим та висловлює думки з приводу відчуттів, які повʼязані із дискомфортом у власному тілі. Зацикленість супроводжується погіршенням настрою, роздратованістю, апатією та зниженням якості та кількості соціальних контактів.

Анорексична

На даній стадії незадоволення образом власного тіла із внутрішнього світу думок та ідей виходить на рівень направленої активності. Людина починає здійснювати цілеспрямовані дії у бік виправлення своїх недоліків. Задіює дієти , починає активно займатися спортом, регулярно зважується та робить заміри тіла, таким чином контролює динаміку «покращень». На цій стадії настрій людини повністю залежить від успіхів у схудненні та змін, які повʼязані із зовнішнім виглядом. Цей етан є піком розраду, симптоматика стає вираженою та явною для оточуючих. При цьому будь-які коментарі оточуючих викликають гнів, злість та можливу повну ізоляцію.

Кахектична

На цій стадії розвиваються соматичні порушення, які повʼязані із фізіологічними змінами у організмі. Дефіцит поживних речовин або частково або повністю порушує роботу внутрішніх органів. Важливо зазначити, що наслідки фізіологічних змін на цьому етапі нерідко можуть бути незаоротними.

На що необхідно спиратися при діагностуванні анорексії? Як зрозуміти що необхідна кваліфікована допомога?

Ознаки та симптоми розвитку анорексії.

• Висловлювання незадоволення щодо свої фігури;
• Збільшення часу перед дзеркалом або повне уникнення дзеркал;
• Закритість;
• Уникання спільних (сімейних ) прийомів їжі;
• Зацікавленість програмами схуднення , різними системами харчування;
• Зниження апетиту. Обмеження у харчуванні та повна відмова;
• Надмірні заняття спортом ;
• Роздратування, апатія, злість.

• Значна втрата ваги;
• Постійна втома;
• Запаморочення;
• Забудькуватість, погіршення памʼяті та когнітивні функції;
• Порушення роботи травлення;
• Аменорея;
• Непереносимість низьких температур;
• Лануго;
• Випадіння волосся та ламкість нігтів .

Якщо у вас або у вашої близької людини спостерігаються більшість вищезазначених симптомів - необхідно звернутися за допомогою у найближчі строки щоб не допустити розвитку розладу до стації коли наслідки будуть вже неминучими.

З розвитком та перебігом захворювання соматичні прояви становляться ще більш небезпечними.

Порушення балансу електролітів, мікро та макроелементів призводять до анемії, аменореі, порушення роботи нирок та системи травлення, руйнує кісткові тканини та суглоби, руйнує зубну емаль аж до випадіння зубів. Всі ці та інші порушення небезпечні тим що можуть привести до летального випадку.

На стації активного розвитку захворювання людина не може повноцінно навчатися / працювати, займатися улюбленими справами, погіршення фізичного стану. Руйнуються близькі та дружні звʼязки, в якийсь момент людина з анорексією залишається в ізоляції та перебуває з розладом сам на сам.

Під час захворювання у людини відсутнє критичне мислення щодо свого стану в цілому. Пояснення та нарікання не матимуть ніякого успіху.

Зважаючи на всю складність захворювання хвора людина , як правило, заперечує та приховує складність свого стану, а також може повність відмовитися від допомоги оточуючих.

Це робить й без того непросте завдання з лікування даного розладу практично неможливим. Люди, які страждають на анорексію навіть розуміючи, що знаходяться у пасці хвороби, дуже часто до останнього намагаються впоратися самотужки, що в свою чергу виявляється неможливим з-за тяжкості перебігу захворювання та відсутності власних ресурсів для вирішення надскладної задачі.

У наш час статистика щодо летальних випадків зростає з кожним роком, а причиною є невчасне звернення за допомогою.

Як здійснюється лікування анорексії

У лікуванні даного розладу необхідним є комплексний підхід . Робота здійснюється одночасно чи поетапно в залежності від стадії розвитку захворювання, з наступних напрямків:

• Налагодження повноцінного харчування;
• Відновлення ваги, балансу електролітів, мікро та макроелементів;
• Індивідуальна психотерапія;
• Групова психотерапія;
• Сімейна психотерапія;
• Лікування супутніх соматичних порушень.

Робота з близькими одне з найголовніших напрямків у відновлення при анорексії. Ця робота має напрямок покращення якості комунікації між членами родини на формування довірливих та підтримуючих відносин. Така форма взаємозвʼязку стає міцною опорою для людини хворою на анорексію.

*В певних випадках необхідно також призначення медикаментозного лікування оскільки захворювання має високу коморбідність.

Анорексія є складно структурним, мультифакторним та найнебезпечнішим захворюванням. Захворювання може мати перебіг протягом не одного року й навіть років, що обтяжує клінічну картину та кидає виклик фахівцям з цієї сфери.

1. Чим швидше людина, яка страждає на анорексію звернеться та почне отримувати допомогу, тим більше вірогідність стійкої ремісії та повного відновлення;
2. Лікування повинно здійснюватися комплексно, компетентними спеціалістами в даній сфері;
3. Анорексія вбиває.

Бережіть себе та своїх близьких!